Словник української мови у 20 томах

настоювання

НАСТО́ЮВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. насто́ювати¹.

Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто, щоб спекатись маминих настоювань (Ірина Вільде).

НАСТО́ЮВАННЯ², я, с.

Дія за знач. насто́ювати² і насто́юватися.

Коли фрукти і ягоди стануть м'якими, узвар ставлять у холодне місце для охолодження і настоювання (з наук.-попул. літ.);

Настоювання чайної заварки триває від 3 до 5 хвилин (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. настоювання — насто́ювання 1 іменник середнього роду наполягання насто́ювання 2 іменник середнього роду готування настою  Орфографічний словник української мови
  2. настоювання — -я, с. Дія за знач. настоювати I і настоюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настоювання — НАСТО́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. насто́ювати¹. Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто, щоб спекатись маминих настоювань (Вільде, Сестри.., 1958, 316). НАСТО́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови в 11 томах