Великий тлумачний словник сучасної мови

настромлений

настро́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до настромити.

|| настромлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. настромлений — настро́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. настромлений — НАСТРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настроми́ти. Лижники підсмажували на вогні сало, настромлене на довгі шпички (О. Донченко); – Чудна в його [турка] люлька! – дивує Хапко, – настромлена на ломаку! (Марко Вовчок); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. настромлений — НАСТРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настроми́ти. Лижники підсмажували на вогні сало, настромлене на довгі шпички (Донч., V, 1957, 474); — Чудна в його [турка] люлька! — дивує Хапко, — настромлена на ломаку! (Вовчок, VI, 1956, 278); // У знач.  Словник української мови в 11 томах