натовець

на́товець

-вця, ч., розм.

Військовослужбовець військ НАТО (Північноатлантичного пакту); співробітник, чиновник НАТО.

Значення в інших словниках

1. натовець — на́товець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. натовець — НА́ТОВЕЦЬ, вця, ч. Член НАТО. У Брюсселі натовців турбували питання, пов'язані з політичними реформами, демократизацією України (з газ.).  Словник української мови у 20 томах