натовець

НА́ТОВЕЦЬ, вця, ч.

Член НАТО.

У Брюсселі натовців турбували питання, пов'язані з політичними реформами, демократизацією України (з газ.).

Значення в інших словниках

1. натовець — на́товець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. натовець — -вця, ч., розм. Військовослужбовець військ НАТО (Північноатлантичного пакту); співробітник, чиновник НАТО.  Великий тлумачний словник сучасної мови