натовкмачений
НАТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до натовкма́чити.
Шульга і Богомолець присіли на краю лавки, на другому кінці котрої розмістилося двоє молодиків, тримаючи перед собою на колінах натовкмачені книжками і зошитами шкіряні польові сумки (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)