натуркувати
нату́ркувати
-ую, -уєш, недок., натуркати, -аю, -аєш і натурчати, -чу, -чиш, розм.
1》 перех.Спонукати, підбурювати до чого-небудь.
2》 тільки недок., неперех. Потай наговорювати, нашіптувати комусь про кого-небудь. Натуркати голову комусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови