Значення в інших словниках
-
натурчати —
натурча́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
натурчати —
НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати.
Словник української мови у 20 томах
-
натурчати —
нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому. Наговорити комусь щось погане про кого-, що-небудь. — Гаріфуліна отруїли лікарі… Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О.
Фразеологічний словник української мови
-
натурчати —
ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
натурчати —
НАТУРЧА́ТИ див. нату́ркувати.
Словник української мови в 11 томах
-
натурчати —
Натурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = натуркати.
Словник української мови Грінченка