Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
науковець —
науко́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
науковець —
Учений, муж науки, науковий діяч, діяч <�робітник, сівач> на ниві науки, сов. науковий працівник, (викладач вишу) жм. професор.
Словник синонімів Караванського
науковець —
[наўковеиц'] -оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў
Орфоепічний словник української мови
науковець —
НАУКО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто розробляє питання науки. Вона злякано відвела очі, намагаючись зникнути в натовпі науковців і студентів (М.
Словник української мови у 20 томах
науковець —
НАУКО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто займається розробкою питань науки. Вона злякано відвела очі, намагаючись зникнути в натовпі науковців і студентів (Руд., Остання шабля, 1959, 76); — Я двічі радий вашому призначенню. Зоотехнік з вищою освітою та ще й науковець (Добр., Тече річка.., 1961, 18).
Словник української мови в 11 томах