нахильці

на́хильці

розм. навхильці, присл.

1》 Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити).

2》 Зігнувши верхню частину тіла, нахилившись.

Значення в інших словниках

1. нахильці — на́хильці прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. нахильці — НА́ХИЛЬЦІ, розм. НА́ВХИЛЬЦІ, присл. 1. Просто з посудини, не наливаючи в склянку і т. ін. (пити). Полилася горілка, як вода. Він дудлив її нахильці (Панас Мирний); Хлопці стали по черзі пити з відра нахильці (О. Гончар); Колодязь.  Словник української мови у 20 томах
3. нахильці — НА́ХИЛЬЦІ (НА́ВХИЛЬЦІ розм.) (про пиття — просто з посудини, без склянки і т. ін.), НА́ХИЛЬЦЕМ, НА́ХИЛКИ розм., ХИЛЬЦЕ́М розм. Старий вихилив нахильці увесь кубок, в котрий влазило більше як півпляшки вина (І. Нечуй-Левицький); Колодязь.  Словник синонімів української мови
4. нахильці — На́хильці, на́хильцем, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нахильці — НА́ХИЛЬЦІ, розм. НА́ВХИЛЬЦІ, присл. 1. Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити). Полилася горілка, як вода. Він дудлив її нахильці (Мирний, II, 1954, 200); Колодязь.  Словник української мови в 11 томах