нахмурений

нахму́рений

-а, -е.

1》 Який нахмурився, має понурий, невдоволений вигляд.

|| Який виражає стан суворості, невдоволення, задумливості.

2》 перен. Похмурий, темний (про предмети і явища природи).

Значення в інших словниках

1. нахмурений — нахму́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нахмурений — див. сердитий; сумний  Словник синонімів Вусика
3. нахмурений — НАХМУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Який нахмурився, має понурий, незадоволений вигляд. Мишко стояв, схилившись на одвірок, нахмурений (С. Васильченко); Всі були страшенно занепокоєні, зіритовані, нахмурені (І.  Словник української мови у 20 томах
4. нахмурений — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. нахмурений — НАХМУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Який нахмурився, має понурий, незадоволений вигляд. Мишко стояв, схилившись на одвірок, нахмурений (Вас., II, 1959, 133); Нахмурений, грізний Кравцов з хвацьким виглядом вояки стояв у розвалькуватій позі (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах