націлюваний

наці́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до націлювати.

Значення в інших словниках

1. націлюваний — наці́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. націлюваний — НАЦІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наці́лювати; // у знач. прикм. Її націлювані вуста палали на обличчі, наче виросла там вогняна квітка (Валерій Шевчук).  Словник української мови у 20 томах