націлюваний

НАЦІ́ЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наці́лювати;

// у знач. прикм.

Її націлювані вуста палали на обличчі, наче виросла там вогняна квітка (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. націлюваний — наці́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. націлюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до націлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови