націлюваний
НАЦІ́ЛЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наці́лювати;
// у знач. прикм.
Її націлювані вуста палали на обличчі, наче виросла там вогняна квітка (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націлюваний — наці́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- націлюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до націлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови