націлювання

НАЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наці́лювати.

Створено карту критеріального підходу, яка містить компоненти готовності майбутнього вчителя музики за такими характеристиками: націлювання педагогічно-виконавських дій на розвиток особистості учня; особистісна забарвленість знань; організація студентом активної життєдіяльності учнів (з наук. літ.);

Польська сторона особливо цікавилась закупівлею приладів наведення й націлювання для танків і протиракетних комплексів, артилерійських прицілів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націлювання — наці́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. націлювання — -я, с. Дія за знач. націлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націлювання — НАЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наці́лювати. Словник української мови в 11 томах