Великий тлумачний словник сучасної мови

начальникувати

начальникува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

Бути начальником; керувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. начальникувати — начальникува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. начальникувати — НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути начальником; керувати. – Третій рік начальникую на фермі, – жінка стримано посміхнулась (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. начальникувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. начальникувати — НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути начальником; керувати. — Третій рік начальникую на фермі, — жінка стримано посміхнулась (Гончар, І, 1954, 471).  Словник української мови в 11 томах
  5. начальникувати — Начальникувати, -кую, -єш гл. Начальствовать. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка