начисто
на́чисто
присл.
1》 Без помарок, виправлень, недоробок; набіло, остаточно.
|| Дуже чисто.
2》 розм. Зовсім, повністю; нічого не залишаючи.
3》 розм. Відверто, щиро, ні з чим не криючись.
Великий тлумачний словник сучасної української мовина́чисто
присл.
1》 Без помарок, виправлень, недоробок; набіло, остаточно.
|| Дуже чисто.
2》 розм. Зовсім, повністю; нічого не залишаючи.
3》 розм. Відверто, щиро, ні з чим не криючись.
Великий тлумачний словник сучасної української мови