Великий тлумачний словник сучасної мови

начитати

начита́ти

див. начитувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. начитати — начита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. начитати — НАЧИТА́ТИ див. начи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. начитати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. начитати — НАЧИТА́ТИ див. начи́тувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. начитати — Начита́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.  Словник української мови Грінченка