начитати —
начита́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
начитати —
див. начитувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
начитати —
НАЧИТА́ТИ див. начи́тувати.
Словник української мови у 20 томах
начитати —
ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
начитати —
Начита́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.
Словник української мови Грінченка