начитаність
НАЧИ́ТАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до начи́таний 2.
Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 21);
Його шанували за велику начитаність, любили за юнацьку щирість (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 276).
Словник української мови (СУМ-11)