начитаність
НАЧИ́ТАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до начи́таний 2.
Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 21);
Його шанували за велику начитаність, любили за юнацьку щирість (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начитаність — начи́таність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- начитаність — [начитан'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- начитаність — -ності, ж. Абстр. ім. до начитаний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- начитаність — НАЧИ́ТАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до начи́таний 2. Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (М. Рильський); Начитаність значно прискорює не тільки розумовий, але й мовний розвиток людини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- начитаність — Начи́таність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)