1. Словник української мови в 11 томах

начитаний

НАЧИ́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до начита́ти.

2. у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув всебічних знань.

Платон Петрович був освічений і начитаний, як і його батько (Н.-Лев., І, 1956, 619);

Якось після роботи за склянкою пива поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Вільде, Сестри.., 1958, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начитаний — начи́таний 1 дієприкметник від: начита́ти начи́таний 2 прикметник освічений Орфографічний словник української мови
  2. начитаний — див. освічений Словник синонімів Вусика
  3. начитаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2》 у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. начитаний — НАЧИ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до начита́ти. – Але ви, люди модні, начитані в латинських поганських книжках і у французьких та італійських грішних романах, не соблюдаєте Божого закону (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. начитаний — (-а, -е) крим.; жарт. П'яний. БСРЖ, 379; СЖЗ, 73. Словник жарґонної лексики української мови
  6. начитаний — ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. начитаний — Начи́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)