начищати

начища́ти

-аю, -аєш, недок., начистити, -чищу, -чистиш, док., перех.

1》 Чистячи, готувати в якій-небудь кількості.

2》 розм. Добре, старанно чистити що-небудь.

Значення в інших словниках

1. начищати — начища́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начищати — НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док. 1. чого. Чистячи що-небудь готувати в якійсь кількості. – Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (І.  Словник української мови у 20 томах
3. начищати — НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти.  Словник синонімів української мови
4. начищати — НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., перех. 1. Чистячи, готувати в якій-небудь кількості. На власноручно сконструйованій машині Пантелій Іванович начищає кілька склянок насіння (Веч. Київ, 27.  Словник української мови в 11 томах