начутися

начу́тися

-уюся, -уєшся, док., розм.

1》 Те саме, що наслухатися 1).

2》 Багато довідатися про кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. начутися — начу́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. начутися — НАЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Те саме, що наслу́хатися 1. Вона-бо змалу начулася, що вона красива – міри нема (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Багато довідатися про кого-, що-небудь. Олекса ще змалку багато начувся про опришків (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. начутися — НАЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Те саме, що наслу́хатися 1. Вона-бо змалу начулася, що вона красива (Кв.-Осн., II, 1956, 435). 2. Багато довідатися про кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. начутися — Начутися см. начуватися.  Словник української мови Грінченка