наш
-а, -е, займ. присв.
1》 Який належить нам, яким ми користуємося.
|| Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках із нами.
|| у знач. ім. наші, -ших, мн., розм. Близькі нам люди (родичі, друзі).
|| Який належить до одного з нами колективу, товариства; який складається з нас.
|| Який належить до однієї з нами держави, армії і т. ін.
|| у знач. ім. наші, -ших, мн. Ті, що належать до однієї з нами держави, армії і т. ін.
|| Який належить до того ж середовища, що й ми, близький до нас своїми поглядами, переконаннями, уподобаннями.
|| Стос. до нас.
|| Уживається в авторській мові – мій і моїх читачів, слухачів.
|| Власт. нам.
|| Здійснюваний, виконуваний і т. ін. нами.
|| Уживається в узагальнено-особовому значенні.
2》 у знач. ім. наше, -шого, с., розм. Те, що належить нам або стос. до нас.
Великий тлумачний словник сучасної української мови