наш
-а, -е, займ. присв.
1》 Який належить нам, яким ми користуємося.
|| Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках із нами.
|| у знач. ім. наші, -ших, мн., розм. Близькі нам люди (родичі, друзі).
|| Який належить до одного з нами колективу, товариства; який складається з нас.
|| Який належить до однієї з нами держави, армії і т. ін.
|| у знач. ім. наші, -ших, мн. Ті, що належать до однієї з нами держави, армії і т. ін.
|| Який належить до того ж середовища, що й ми, близький до нас своїми поглядами, переконаннями, уподобаннями.
|| Стос. до нас.
|| Уживається в авторській мові – мій і моїх читачів, слухачів.
|| Власт. нам.
|| Здійснюваний, виконуваний і т. ін. нами.
|| Уживається в узагальнено-особовому значенні.
2》 у знач. ім. наше, -шого, с., розм. Те, що належить нам або стос. до нас.
Значення в інших словниках
- наш — наш займенник Орфографічний словник української мови
- наш — зай., наський, свій, вітчизняний, рідний; ФР. існуючий <н. наші закони>. Словник синонімів Караванського
- наш — НАШ, а, е, займ. присв. 1. Який належить нам, яким ми користуємося. – Чи ти ж, коню, будеш пити з нашої криниці? (Т. Шевченко); Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю (Ю. Словник української мови у 20 томах
- наш — наш ◊ на́ша ві́ра → віра Лексикон львівський: поважно і на жарт
- наш — Буде нашим, буде й вашим. Буде усім. Їдуть наші, ваші йдуть, ваші нашим щось везуть. Їхали возом везучи тяжкі речі, а самі ішли пішо. Наше не наше, але й не Ваше. Сперечались сусіди над річею, яка не була їхня. Що наше, те й Боже. Приповідки або українсько-народня філософія
- наш — ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко (скільки) він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него (нього) ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. (Катря:) Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
- наш — Наш, на́ша, на́ше, на́шого, на́шої, на́шій; на́ші, на́ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наш — НАШ, а, е, займ. присв. 1. Який належить нам, яким ми користуємося. — Чи ти ж, коню, будеш пити з нашої криниці? (Шевч., II, 1953, 331); Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- наш — Наш, -а, -е Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Ном. № 4780. Пішли наші вгору! Ном. Словник української мови Грінченка