наш

зай., наський, свій, вітчизняний, рідний; ФР. існуючий <н. наші закони>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наш — наш займенник Орфографічний словник української мови
  2. наш — -а, -е, займ. присв. 1》 Який належить нам, яким ми користуємося. || Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках із нами. || у знач. ім. наші, -ших, мн., розм. Близькі нам люди (родичі, друзі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наш — НАШ, а, е, займ. присв. 1. Який належить нам, яким ми користуємося. – Чи ти ж, коню, будеш пити з нашої криниці? (Т. Шевченко); Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. наш — наш ◊ на́ша ві́ра → віра Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. наш — Буде нашим, буде й вашим. Буде усім. Їдуть наші, ваші йдуть, ваші нашим щось везуть. Їхали возом везучи тяжкі речі, а самі ішли пішо. Наше не наше, але й не Ваше. Сперечались сусіди над річею, яка не була їхня. Що наше, те й Боже. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. наш — ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко (скільки) він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него (нього) ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. (Катря:) Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
  7. наш — Наш, на́ша, на́ше, на́шого, на́шої, на́шій; на́ші, на́ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. наш — НАШ, а, е, займ. присв. 1. Який належить нам, яким ми користуємося. — Чи ти ж, коню, будеш пити з нашої криниці? (Шевч., II, 1953, 331); Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. наш — Наш, -а, -е Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Ном. № 4780. Пішли наші вгору! Ном. Словник української мови Грінченка