начіплювати
Чіпляти, причіплювати; (на гак) навішувати; ЖМ. (одяг) нацуплювати, натягати, накладати, надягати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начіплювати — начі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начіплювати — -юю, -юєш, недок., начепити, -чеплю, -чепиш; мн. начеплять; (тільки велику кількість) начіпляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Чіпляючи, навішувати на що-небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2》 розм. Надягати на себе що-небудь. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начіплювати — НАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. наче́плять; (тільки про велику кількість) НАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, (про багатьох) чого. 1. Чіпляючи, навішувати на що-небудь, прикріплювати до чогось і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- начіплювати — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- начіплювати — Начі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; начепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять; начепи́, -пі́м, -пі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- начіплювати — НАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. наче́плять; (тільки велику кількість) НАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Чіпляючи, навішувати на що-небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- начіплювати — Начіплювати, -плюю, -єш сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415. Словник української мови Грінченка