нашумілий

нашумі́лий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нашуміти.

Значення в інших словниках

1. нашумілий — нашумі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нашумілий — НАШУМІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нашумі́ти. Нещодавно нашуміла повість письменниці, у якій авторка розповідає історію власної боротьби з депресією, стала бестселером, розійшлася чвертьмільйонним накладом (із журн.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах