нащадок
наща́док
-дка, ч.
1》 Людина стос. до своїх предків.
2》 тільки мн. Люди майбутніх поколінь.
3》 розм. Про сина, спадкоємця.
4》 розм. Майно, яке переходить після смерті його власника іншій особі; спадщина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови