нащулений

нащу́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нащулити.

Значення в інших словниках

1. нащулений — нащу́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нащулений — НАЩУ́ЛЕНИЙ, а, е. Напружений, насторожений (про вуха). Почалася розмова [лікарів] впівголоса, щоб не дійшов її зміст ні до хворого, ні до його сина, бо хлопець, очевидно, нащуленими ушима припав до дверей у передпокої (Ю.  Словник української мови у 20 томах