нащулений
НАЩУ́ЛЕНИЙ, а, е.
Напружений, насторожений (про вуха).
Почалася розмова [лікарів] впівголоса, щоб не дійшов її зміст ні до хворого, ні до його сина, бо хлопець, очевидно, нащуленими ушима припав до дверей у передпокої (Ю. Шовкопляс);
Гнідий лошачок – ноги стрункі, шерсть вилискує, хвіст розпушений, вушка нащулені, немов уловлюють .. щось неймовірне, щось бентежне, щасливе! (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)