небездарний

небезда́рний

-а, -е.

Який має якість здібності, хист, нахил до чогось.

Значення в інших словниках

1. небездарний — небезда́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небездарний — НЕБЕЗДА́РНИЙ, а, е. Який має певний талант взагалі або в якій-небудь галузі.  Словник української мови у 20 томах