Великий тлумачний словник сучасної мови

небезпідставно

небезпідста́вно

Присл. до небезпідставний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. небезпідставно — небезпідста́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. небезпідставно — НЕБЕЗПІДСТА́ВНО. Присл. до небезпідста́вний. Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію “країною пісень” (О. Гончар); // у знач. безос. пред. Олежка Ярославович звертався до інструктора на “ви”. І небзпідставно: той мав видатний живіт і патріаршу бороду (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. небезпідставно — НЕБЕЗПІДСТА́ВНО. Присл. до небезпідста́вний. Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію "країною пісень" (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24).  Словник української мови в 11 томах