небезпідставно

НЕБЕЗПІДСТА́ВНО.

Присл. до небезпідста́вний.

Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію “країною пісень” (О. Гончар);

// у знач. безос. пред.

Олежка Ярославович звертався до інструктора на “ви”. І небзпідставно: той мав видатний живіт і патріаршу бороду (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. небезпідставно — небезпідста́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. небезпідставно — Присл. до небезпідставний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небезпідставно — НЕБЕЗПІДСТА́ВНО. Присл. до небезпідста́вний. Хтось із поетів небезпідставно назвав Словакію "країною пісень" (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24).  Словник української мови в 11 томах