небитий

неби́тий

-а, -е.

1》 Якого не били; який не зазнав побоїв.

2》 перен., розм. Недосвідчений, не навчений життям.

|| у знач. ім. небитий, -того, ч. Недосвідчена, не навчена життям людина.

3》 Не вторований, не втертий (про шлях, дорогу).

Значення в інших словниках

1. небитий — неби́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небитий — НЕБИ́ТИЙ, а, е. 1. Якого не били; який не зазнав побоїв. Держава, населена самими небитими людьми, довго не протримається і завалиться, ще й не розквітнувши, як буйний папоротник, не закорінений у землі (П.  Словник української мови у 20 томах
3. небитий — НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. небитий — НЕБИ́ТИЙ, а, е. 1. Якого не били; який не зазнав побоїв. — Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть, коли вже мені перепадало (Тют., Вир, 1964, 160); // Непошкоджений, цілий. Бита посуда дві небитих пережиє [переживе] (Номис, 1864, № 3896). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах