неблагополуччя

неблагополу́ччя

-я, с.

Те саме, що неблагополучність.

Значення в інших словниках

1. неблагополуччя — неблагополу́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. неблагополуччя — НЕБЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що неблагополу́чність. Дитячі примхи виникають внаслідок прорахунків у вихованні. Тому не треба карати дитину за вередування – необхідно “лікувати” неблагополуччя у взаєминах між вами і дітьми (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. неблагополуччя — НЕБЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що неблагополу́чність.  Словник української мови в 11 томах