неблагополуччя
НЕБЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ, я, с.
Те саме, що неблагополу́чність.
Дитячі примхи виникають внаслідок прорахунків у вихованні. Тому не треба карати дитину за вередування – необхідно “лікувати” неблагополуччя у взаєминах між вами і дітьми (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)