Великий тлумачний словник сучасної мови

невгасний

невга́сний

-а, -е, заст., поет.

Невгасимий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невгасний — невга́сний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. невгасний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
  3. невгасний — НЕВГА́СНИЙ, а, е, поет. Те саме, що невгаси́мий. Пломенів на захід, схід Невгасний вир пожеж (П. Усенко); Невгасна дружба наша, Мов самоцвіт, сія, Подруженько Наташа, Уралочко моя! (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  4. невгасний — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  5. невгасний — НЕВГА́СНИЙ, а, е, заст., поет. Невгасимий. Пломенів на захід, схід Невгасний вир пожеж (Ус., Дорогами.., 1951, 189); Невгасна дружба наша, Мов самоцвіт, сія, Подруженько Наташа, Уралочко моя! (Мур., Широка дорога, 1950, 66).  Словник української мови в 11 томах