невивчений

неви́вчений

-а, -е.

1》 Якого ніхто не вивчив, не дослідив.

2》 Який не набув знань, навиків.

Значення в інших словниках

1. невивчений — неви́вчений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невивчений — НЕВИ́ВЧЕНИЙ, а, е. 1. Якого ніхто не вивчив, не дослідив. Кар не одважився заходити в цю невивчену і невиміряну бухту (М. Трублаїні); Дарувати [зорі] буду дівчині, Щирим друзям без жалю, У слова нові, невивчені Світлий промінь переллю (А. Малишко). 2. Який не набув знань, навиків.  Словник української мови у 20 томах
3. невивчений — НЕВИ́ВЧЕНИЙ, а, е. 1. Якого ніхто не вивчив, не дослідив. Кар не одважився заходити в цю невивчену і невиміряну бухту (Трубл., Лахтак, 1953, 195); Дарувати [зорі] буду дівчині, Щирим друзям без жалю, У слова нові, невивчені Світлий промінь переллю (Мал.  Словник української мови в 11 томах