невидальце невида́льце -я, с., діал. Дивина, дивовижа. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках невидальце — НЕВИДА́ЛЬЦЕ, я, с. Якась нова, цікава річ; забавка, сувенір і т. ін. Тарахкальце з невидальцем. Словник української мови у 20 томах невидальце — Невида́льце, -ця с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168. Словник української мови Грінченка