Великий тлумачний словник сучасної мови

невизнання

неви́знання

изнання, с.

Становище, коли кого-, що-небудь не визнають або не оцінюють належним чином.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невизнання — неви́знання́ іменник середнього роду невизна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. невизнання — НЕВИЗНА́ННЯ, ви́знання́, с. 1. Становище, коли кого-, що-небудь не визнають або не оцінюють належним чином. Все своє життя був він [І. В. Мічурін] майже байдужий до визнання.  Словник української мови у 20 томах
  3. невизнання — НЕВИ́ЗНАННЯ́, ви́знання́, с. Становище, коли кого-, що-небудь не визнають або не оцінюють по заслузі, належним чином. Все своє життя був він [І. В. Мічурін] майже байдужий до визнання.  Словник української мови в 11 томах