невизнання
НЕВИ́ЗНАННЯ́, ви́знання́, с. Становище, коли кого-, що-небудь не визнають або не оцінюють по заслузі, належним чином.
Все своє життя був він [І. В. Мічурін] майже байдужий до визнання. Але невдачі, нерозуміння, невизнання й заперечення завжди жорстоко ранили й гнітили його (Довж., Зач. Десна, 1957, 265).
Словник української мови (СУМ-11)