невизнаний
НЕВИ́ЗНАНИЙ, а, е. Який не дістав загального визнання, популярності.
І хто допустив? Слащов? Цей невизнаний геній, цей давній його суперник (Гончар, II, 1959, 320).
Словник української мови (СУМ-11)НЕВИ́ЗНАНИЙ, а, е. Який не дістав загального визнання, популярності.
І хто допустив? Слащов? Цей невизнаний геній, цей давній його суперник (Гончар, II, 1959, 320).
Словник української мови (СУМ-11)