невипитий

неви́питий

-а, -е.

Неспожитий (про рідину).

|| Наповнений рідиною.

Значення в інших словниках

1. невипитий — неви́питий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невипитий — НЕВИ́ПИТИЙ, а, е. Неспожитий (про рідину). [Бентлі:] Почекай, Нормо! (.. Помітив невипите Нормою віскі; лінивим кроком підходить до стола і піднімає склянку): .. Я п'ю за дитяче, нерозсудливе, але велике серце малої Норми (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. невипитий — НЕВИ́ПИТИЙ, а, е. Неспожитий (про рідину). Буде і для Романа стояти на столі повна по вінця чарка, проте залишиться вона невипитою (Гончар, III, 1959, 153); // Наповнений рідиною.  Словник української мови в 11 томах