невипитий

НЕВИ́ПИТИЙ, а, е. Неспожитий (про рідину).

Буде і для Романа стояти на столі повна по вінця чарка, проте залишиться вона невипитою (Гончар, III, 1959, 153);

// Наповнений рідиною.

В лівій його руці тремтіла невипита чарка, й прозорі краплини падали на землю (Довж., І, 1958, 340);

*Образно. Візьми моє серце у руки, Тільки снами не муч і невипитим горем не муч (Мал., Запов. джерело, 1959, 107).

Значення в інших словниках

1. невипитий — неви́питий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невипитий — -а, -е. Неспожитий (про рідину). || Наповнений рідиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невипитий — НЕВИ́ПИТИЙ, а, е. Неспожитий (про рідину). [Бентлі:] Почекай, Нормо! (.. Помітив невипите Нормою віскі; лінивим кроком підходить до стола і піднімає склянку): .. Я п'ю за дитяче, нерозсудливе, але велике серце малої Норми (Я.  Словник української мови у 20 томах