невма
не́вма
-и, ж., муз.
1》 Вид музичного запису, що передував сучасній нотації; використовували для запису вокальної музики, вказуючи на напрям руху мелодії і не визначаючи її точного, висотного положення.
2》 У середньовічній теорії музики: один звук; нерозспівана (силабічна) мелодія; цілий спів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови