невідбутний

невідбу́тний

-а, -е.

Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не минає.

Значення в інших словниках

1. невідбутний — невідбу́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідбутний — НЕВІДБУТНИ́Й, а́, е́. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить.  Словник української мови у 20 томах
3. невідбутний — НЕВІДБУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить.  Словник української мови в 11 томах