невідступний

невідсту́пний

-а, -е.

Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий, настійливий.

|| Якого важко позбутися.

|| Який постійно перебуває разом із ким-небудь; нерозлучний.

|| Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись.

Значення в інших словниках

1. невідступний — невідсту́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідступний — Безвідступний, безвідходний, о. прив'язаний як пес до буди; (друг) нерозлучний, невідлучний; (щодо мети) наполегливий, настирливий, упертий; (- горе) непозбутній, невідчепний; (- чекання) постійний.  Словник синонімів Караванського
3. невідступний — НЕВІДСТУ́ПНИЙ, а, е. 1. Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий. Вночі і вдень скрипить стара верба, При ній не раз точилась боротьба і падали прострелені у груди Якісь уперті, невідступні люди (П.  Словник української мови у 20 томах
4. невідступний — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (який мимоволі зберігається в свідомості, постійно приходить на пам'ять), НЕВІДСТУ́ПНИЙ, НЕВІДВ'Я́ЗНИЙ, НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАБРИ́ДЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, ПРИЧІ́ПЛИВИЙ (ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
5. невідступний — НЕВІДСТУ́ПНИЙ, а, е. Завзятий, упертий у досягненні чого-небудь; наполегливий, настійливий. Вночі і вдень скрипить стара верба, При ній не раз точилась боротьба і падали прострелені у груди Якісь уперті, невідступні люди (Воронько, Коли я..  Словник української мови в 11 томах