Великий тлумачний словник сучасної мови

невійськовий

невійсько́вий

ова, -кове.

Який не належить до військовослужбовців; цивільний.

|| у знач. ім. невійськовий, -вого, ч. Цивільна людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невійськовий — невійсько́ви́й 1 прикметник цивільний невійсько́ви́й 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина  Орфографічний словник української мови
  2. невійськовий — НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. невійськовий — ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В.  Словник синонімів української мови
  4. невійськовий — НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (Голов., Тополя..  Словник української мови в 11 томах