невійськовий
НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́.
Який не належить до військовослужбовців; цивільний.
Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (С. Голованівський);
Саме мирне пожиття, а не воєнну завірюху любить спокійний невійськовий громадянин (Юліан Опільський);
// у знач. ім. невійсько́ви́й, вого, ч. Цивільна людина.
Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, – військові, невійськові, молоді й старі, – всі зразу збагнули .. ставлення генерала до війни й миру (О. Довженко);
– Не належить тут усяким невійськовим стояти (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)